На початку 1980-х повсюдний перехід від аналогових до цифрових технологій ознаменував початок Цифрової революції. Важко усвідомити, як сильно змінилося наше життя. Здається, що інтернет, Wi-Fi, iPhone, Google, Facebook завжди були. Але це продукти вже цифрової епохи, а ще 30 років тому мобільний телефон був атрибутом правлячої еліти, а перший сайт в Інтернеті з’явився лише 6 серпня 1991 року. Саме всеосяжне проникнення Інтернету змінило наш світ і ознаменувало початок цифрової ери. Цифровим стало все: музика, відео, комунікації. Зброя також стала цифровою. У новій ері війни ведуться в цифровому світі, але ефект від них може фатально позначитися і на світі реальному.
Сьогодні є безліч озброєння для створення проблем будь-якій людині. У 21 столітті бізнесмени щодня стикаються із проблемами недобросовісної конкуренції, чорного піару, витоку даних. У XX столітті подібне реалізувати було дуже важко, стримуючим фактором був кримінальний кодекс. Коли когось убивали, щось підривали, крали документи або чинили інші злочини, то залишалися сліди, були суди, люди вирушали до в’язниці і в результаті міг бути крах їхнього життя чи бізнесу.
У цифрову епоху немає великої кількості слідів і як наслідок процвітає безкарність. В інтернеті звичайно ж сліди залишаються, але звичайний бізнесмен навряд чи має службу безпеки, яка цими слідами зможе знайти виконавця або замовника злочину. Саме відсутність ризику бути розкритим породжує бажання швидких грошей, повернути частку ринку, знищити конкурентів. В результаті ми спостерігаємо репутаційні удари по бізнесу, внаслідок яких відбувається відмова інвесторів і можуть закритися підприємства.
Чорний піар
Коли ми говоримо про інформаційний вплив на групу осіб з метою сформувати у них потрібну думку, а саме так і варто розуміти слово «піар», потрібно виділити кілька важливих чинників. Інформаційний вплив може бути заснований як на достовірній інформації, так і на інформації, створеній спеціально для дискредитації. Цілі зловмисники обирають у діапазоні від банального здирництва до дезорганізації або зупинки діяльності бізнесу. Чорний піар у даному випадку – це інформаційний вплив, що ґрунтується на недостовірній інформації з метою дискредитації ділової репутації. Очевидно, що наслідки втрати ділової репутації можуть бути фатальні для бізнесу, оскільки основою ділової активності є довіра з боку клієнтів і партнерів.
Індустрія чорного піару розвивалася разом із розвитком цифрової ери, і якщо раніше основною проблемою бізнесу в інтернеті були фейкові відгуки на різних сайтах, то сьогодні інструментів впливу значно побільшало. Зловмисники використовують матеріали журналістів, чутки та плітки із соціальних мереж, залучають до співпраці експертів та різні державні структури. Для дискредитації керівництва компанії або перших осіб можуть використовувати фейкові інтерв’ю зі співробітниками або клієнтами компанії, або фейкові новини про кримінальні справи. Для дискредитації особистості створюють профілі, спільноти у соціальних мережах та на сайтах знайомств. Ви напевно зустрічали у своїй стрічці Facebook просування таких дискредитуючих публікацій. Окрему увагу зловмисники приділяють пошуковій видачі Google. У їхньому арсеналі — від витіснення потрібного сайту з позицій топ-10 за запитами — до забивання топ-10 сумнівними сайтами, які переважають негативні відгуки.
Створюються матеріали з негативом у ЗМІ або на спеціальних сайтах, аж до створення дискредитуючих сайтів про людину чи компанії.
Атаки
Запам’ятайте одну важливу річ: як тільки ви вирішили кимось стати і щось мати — одразу з’являються люди, які хочуть у вас це забрати. Жертвами інформаційних атак стають люди чи компанії, які претендують на частку ринку чи вже мають певну владу. Основна боротьба в інформаційному полі ведеться за владу, тому що саме владу в нашій країні (та й не лише нашій) можна вважати джерелом фінансових потоків. Тому можна стверджувати, що людям, які мають владу і гроші, дуже важливо бути інформаційно захищеними, тому що атака може статися будь-якої миті. Найчастіше це відбувається абсолютно несподівано для жертви.
Часто атаки мають хвильовий характер. Одна хвиля атаки згасає і за якийсь час починається нова. Яскравим прикладом є нова хвиля атаки на алкогольного магната, власника бренду «Хортиця» та з 2018 року автора Youtube каналу BIG MONEY — Євгена Черняка. Якщо ввести в пошуку Google “Євген Черняк”, можна знайти безліч свіжих опублікованих статей. Якщо ви звернете увагу на сайт kompromat1.live, то побачите, що про Євгена Черняка активно писали до 2018 року. Але з 11 лютого 2020 року, на цьому сайті, крім усіх інших матеріалів, щодня публікується 3-4 статті, що дискредитують Черняка та його ділову активність. Декілька нових статей щодня, а це лише один з багатьох подібних сайтів який використовується в даній кампанії зараз.
За інсайдерською інформацією, якою я володію, у пана Черняка нещодавно з’явився новий друг, і цей друг дивним чином пов’язаний із великою кількістю подібних сайтів, на яких публікується компромат та чорнуха на самого Черняка та ще на багато інших людей. Найімовірніше, дані матеріали публікуються з метою здирства, і незабаром буде виставлено рахунок за видалення цих матеріалів. Найгірше, що може зробити Черняк у цьому випадку — це заплатити гроші, бо домовившись з одним сайтом, ці статті незабаром з’являться на 50 інших сайтах — саме так і працює ця індустрія вимагання. У цій статті я не робитиму гучних викриттів, але якщо пан Черняк вважає за необхідне звернутися до мене, то я зможу не просто розповісти, а й показати дуже цікаву інформацію.
Безумовно, існують ефективніші методи боротьби з подібними явищами, але про це пізніше, а поки що розглянемо інші приклади. Атаку з використанням соціальних мереж можна побачити на прикладі сторінки STOP Zaperchenko https://www.facebook.com/stopZaperchenko.
Сторінку було створено 23 січня 2020 року. Активно висвітлюється атака з використанням мітингів, відеозаписів свідків, публікацій на сайтах, які видають себе за ЗМІ. Як ви розумієте, за мітинги, публікації на сайтах, відеозаписи свідків та за просування у соцмережах потрібно платити. І ціль у даному випадку очевидна — дискредитація репутації чиновника.
Розповім ще про один випадок, що набув широкого розголосу в 2018 році, і який ви, можливо, пам’ятаєте. Дівчина в соціальних мережах зробила публікацію, що її домагається і їй загрожує Олександр Варченко, який працює в МВС. На докази дівчина наводила скрини листування, а також фотографію надісланого «подарунка» — відрізані курячі лапки в коробці. Саму атаку пов’язували з дискредитацією дружини Олександра Ольги Варченко, яка на той момент обіймала посаду першого заступника голови ГБР. Не вдаватимемося до деталей цього секс-скандалу, але важливо зазначити, що дівчина публічно вибачилася, а атака закінчилася затриманням відомого київського політтехнолога Володимира Петрова та низки популярних блогерів.
Статус Жертви
Питання, яке може виникнути у вас: чому жертви терплять? Якщо атаки проводяться на забезпечених людей із владою та фінансуванням, то чому їх атакують, а вони терплять? Чому Черняк згоден бути у ролі жертви та хлопчика для биття? Все просто. Ці люди не реагують, бо мають «чарівних» консультантів. Це часто дружини, друзі, адвокати, і навіть деякі фахівці, але в списку консультантів немає експертів у сфері інформаційної безпеки.
Одні радять нічого не робити, нібито саме розсмокчеться. “Собаки гавкають, караван йде”, кажуть вони. Сумнівна тактика нашого часу. Ніколи саме нічого не зникає. Інші радять домовлятися з ресурсами та оплачувати видалення матеріалів. Це дуже смішно. Заплативши одного разу, ви перетворюєтеся на «дійних корів», і тепер усі, хто потрібно, знають, що ви платите гроші здирникам. Треті кажуть: “Давайте розбавимо негатив позитивом”. Змішайте 1 кг лайна та 100 кг морозива – і приємного апетиту! Не хочеться? Нікому не хочеться, але радять таке часто! Є, звичайно, особливі люди, вони вважають, що вони виробили імунітет на інформаційний вплив. Але вони ще не зрозуміли, що світ живе в інтернеті, і одного разу їхні діти спитають: «Тату, а що це означає? Чому про тебе таке пишуть? І їм доведеться пояснювати дітям, що це все не правда і що в сотнях матеріалах про нього написали неправду: «Світ несправедливий, і я став жертвою цієї несправедливості, але не звертаю уваги, і ти не звертай».
Шукати зловмисників у більшості випадків ніхто навіть не збирається. Більше того, часто буває, що люди знають, хто грає проти них, і хто оплачує атаки, але навіть у цьому випадку нічого з цим не роблять. Вони вважають цих людей або «небожителями», або просто бояться, говорячи, що їхні опоненти мають безлімітний бюджет на подібні акції. Щиро кажучи, це теж дуже смішно. Підхід можна знайти до кожного – всі вони просто люди, зі своїми слабкостями, захопленнями та скелетами у шафі.
Мета моєї статті не навчити вас протистояння подібним атакам. За всього бажання, на те, щоб стати експертом у галузі інформаційної безпеки, потрібні роки навчання та практики. Головне, що я хочу, щоб ви зрозуміли, що інформаційна атака — це в 99% випадків спонсорована кимось операція з конкретною метою, і що для протидії цій операції першочергово необхідно з’ясувати, хто стоїть за цією атакою, ніж боротися з наслідками. Тільки після того, як джерело загрози буде нейтралізоване, можна вже робити зачистку без опору: видаляти статті з сайтів, деіндексувати посилання в Google, щоб їх неможливо було знайти, видаляти сторінки в соціальних мережах. Якщо, звичайно, сам виконавець не зробить цього раніше, що буває після їх виявлення. І після того, як інформаційне поле буде зачищене від негативу, тоді можна розміщувати позитивні піар-статті, згадки експертів і все те, що формує потрібну громадську думку і позитивний образ.
Важливо, що ці «сміливі хлопці» сміливі лише тому, що впевнені, що їх неможливо знайти і вони свого роду невидимки. Але практика показує, що іноді достатньо виявити загрозу, щоб самим виявленням усунути проблему. Це, безперечно, оптимістичний варіант, який працює з дрібними здирниками. У разі більш професійної атаки можна використовувати низку інших законних і ефективних інструментів, що зупиняють дії зловмисників.
Висновок
Час змінився. Інформаційні війни сьогодні ведуться на різних рівнях, від міжурядових атак, до суперечок типу «хто прав» у Facebook. Змінилися інструменти захисту та озброєння, і захист від інформаційних атак — це вже давно не розбавлення негативу позитивом чи робота із запереченнями у Facebook. Сьогодні можливості дозволяють видаляти замовні статті з наклепом з будь-яких сайтів, «прати» деструктивні акаунти в соціальних мережах, підготувати першу сторінку видачі Google за брендовим запитом у налаштованому вигляді. Отже, самі розумієте, ефективність вирішення вашої інформаційної проблеми залежить від рівня підготовки ваших консультантів та належного озброєння у них.
Автор Андрій Францев