Поняття інформаційної війни з’явилося лише кілька десятиліть тому, але насправді ця війна стара як світ. Людство навчилося вести її багато тисяч років тому. Іноді таку війну ще називають психологічної, й у сенсі – це комплекс дій, вкладених у зміну свідомості вашого противника, використання у нього необхідних вам установок. Інформаційна війна (ІВ) може вестися або безпосередньо в ході бойових дій, або передувати їм. Основне завдання ІВ у воєнний час – деморалізувати армію супротивника, зламати її волю до опору, схилити до капітуляції.
Основним способом ІВ є дезінформація. У різні часи її доносили до ворога найхимернішими способами – наскільки вистачало таланту та фантазії. Типовий спосіб – це закидання шпигуна в стан противника. Але іноді використовували й цікавіші варіанти. В черговий раз розбивши угорців, монголи захопили особистий друк угорського короля і почали від його імені друкувати укази про припинення опору загарбникам. Потім їх розсилали на всі кінці Угорщини.
“Інформаційні технології вивели психологічну війну на абсолютно новий рівень”
Комп’ютерні технології практично стерли державні кордони, перетворивши планету на єдине інформаційне поле. Сучасні засоби масової інформації мають такі можливості, що великі пропагандисти минулого просто зеленіють у пеклі від заздрості. Сучасні ЗМІ не просто можуть призводити до хаосу в державі та викликати громадянські конфлікти. Сьогодні вони практично формують підвалини сучасного суспільства, доносячи до людей певні цінності та викликаючи заперечення інших. Людині говориться, що правильно, а що – ні, що слід вважати нормою, а що – грубим відхиленням від неї. Причому все це робиться настільки легкою і ненав’язливою манерою, що пропагандистських прийомів просто не видно.
«Сучасні інформаційні війни ведуться не лише державами, а й у багатьох сферах бізнесу, і під час політичних перегонів, і у світському житті — це стало звичайним ділом»
Організації, які займаються різними делікатними операціями в інтернеті, існують у багатьох країнах світу, вони з’явилися практично відразу після винайдення Всесвітньої павутини. Сьогодні завдання бійців кібернетичного фронту входить як злам комп’ютерів, а й ведення інформаційної війни в інтернеті, який з кожним роком все глибше проникає в життя кожної людини. Тож звичні всім мережеві «боти» та «тролі» — це такий самий прийом кібернетичної війни, як і зламування чужих паролів.
Здійснення інформаційних атак завжди підпорядковується заздалегідь продуманій логіці та системі, адже за іншого підходу потрібний ефект – дискредитація конкурента – не досягався б. У єдину стратегію, крім матеріалів та засобів інформаційних атак, входять і методи – сукупність конкретних кроків, які допомагають досягти поставленої мети.
На наступних прикладах яскраво видно, наскільки важливим є розуміння всього цього в бізнесі.
1. Наприкінці 2009 – на початку 2010 рр. у соціальних мережах почала активно мусуватись тема отруєнь, пов’язаних із вживанням кави зі 100-грамових баночок Nestle. За словами авторів, у цих банках з кавою утримувалися частинки скла. По мірі розвитку тема обростала все новими подробицями та жахливими фактами. Масштаб лиха, якщо оцінювати його виключно за соціальними мережами, був близьким до свинячого грипу. Далі тема почала обростати ще цікавішими подробицями.
У соціальних мережах, блогах, форумах, сайтах почали з’являтися фіктивні заяви окремих державних чиновників і просто відомих осіб, які вимагали або забороняли вживання продуктів Nestle. Тут ми зупинимося, щоб уточнити найцікавіші моменти. По-перше, чому саме 100-грамові баночки кави? Дуже просто. Згідно з усіма опитуваннями та даними про продаж, цей вид товару є наймасовішим і купованим у Nestle. По-друге, чому частинки скла? Людині властиво боятися, будь-кому та кожному. Страх за здоров’я своє та своїх близьких, мабуть, найголовніший. Частинки скла у свідомості споживача малюють найгірші картини проблем зі здоров’ям. По-третє, чому перші публікації з’явилися саме у соціальних мережах? Бо це територія вільної думки! І інформацію в них можна розповсюдити досить швидко та безкоштовно. Особливо якщо ця інформація «гаряча».
В результаті цілеспрямованих інформаційних вкидань, що містять негативну для Nestle інформаційну суть, корпорація втратила колосальні гроші, змушена була відкликати партії товару з магазинів, низка їх товарів зазнала заборони до продажу. А найголовніше — корпорація втратила довіру з боку своїх покупців, і саме тому вона змушена була нести колосальні витрати на відновлення свого доброго іміджу. Варто зазначити, що жодної офіційної перевірки, за підсумками якої було виявлено частинки скла в каві, публіці представлено не було. Як не було представлено і реальних численних постраждалих.
2. Apple довгий час продовжує битву за патенти, подаючи позови до суду на конкурентів, виробників планшетів та смартфонів. При цьому позови подаються проти великих компаній, так і проти локальних компаній, наприклад, китайського виробника Meizu.
У позові 2012 року проти Samsung стверджувалося, що південнокорейська компанія усвідомлено скопіювала дизайн та інтерфейс таких продуктів як Apple iPhone, Apple iPad у своїх пристроях лінійки Galaxy (Galaxy S, Galaxy Tab). Після такої заяви піднялася справжня інформаційна буря, оскільки відносини Apple та Samsung завжди були складними та неоднозначними. Справа в наступному: iPhone, а також планшети iPad більш ніж наполовину складаються з компонентів від Samsung. В інших продуктах компанії також використовуються комплектуючі Samsung, наприклад, MacBook Air це накопичувачі SSD. Деякі експерти вважали, що демарш проти Samsung – це спланована війна проти Google, оскільки інтерфейс у продуктах Samsung належить саме Android.
Незважаючи на те, що суд опинився на боці Apple, аналітики вважають, що війна зіграла на руку Samsung. Якщо раніше споживачі не знали, що продукція двох корпорацій перебуває на одному рівні, то інформаційна війна між компаніями переконала їх у цьому.
На виплаті компенсацій інформаційна війна Samsung і Apple не закінчилася: Samsung продовжував активно тролити конкурента в рекламних компаніях. В інтернеті також з’явилося безліч роликів і вірусних картинок, спрямованих проти «яблучної продукції», мовляв, «продукція Apple не краща, ніж у інших виробників, але дорожча». Не можна стверджувати, що це витівки Samsung, проте те, що конкуренти агресивно налаштовані проти Apple залишається фактом.
3. Питання про шкоду генно-модифікованих продуктів, які у широкому асортименті представлені на полицях магазинів, гостро обговорювалося у ЗМІ у 2012 році. У рамках боротьби за здорове харчування виробників трансгенної продукції зобов’язали вказувати на упаковках наявність ГМО в продукті; Виробники натуральної продукції, у свою чергу, клеять на упаковки яскраві наклейки «Не містить ГМО».
Експерти визнавали, що триває тривала інформаційна війна між захисниками та противниками ГМО. Існувала думка, що скандали навколо ГМО роздмухують виробники, яким вигідно обробляти продукцію хімікатами. Інші вважали, що за цим стоять виробники натуральних продуктів харчування.
З іншого боку барикади стояли виробники трансгенної продукції. Однак, у ролі захисників продукції з ГМО могли виступати й інші замовники, вважали аналітики. Найбільш вірогідною метою подібних інформаційних вкидань була підготовка громадської думки до вирощування трансгенів та масштабного поширення трансгенної продукції.
З усього вищесказаного можна дійти невтішного висновку. Тільки знаючи противника в обличчя, його сили та його можливості, можна розпочати роботу над планом дій у відповідь. Якщо конкурент несерйозний, достатньо оприлюднити виявлені вами факти і звернутися до суду. З серйозним противником впоратися буде складніше, доведеться протидіяти партизанською. Публікація спростування, видалення «вкидів» з видачі, просування постів, які допоможуть відновити вашу репутацію тощо. Усі ці заходи мають бути продуманими та організованими.