Професія «контржурналіст». Чому про неї майже нічого не відомо?

INDEPENDENT UNION OF EUROPEAN JOURNALISTS

Професія «контржурналіст». Чому про неї майже нічого не відомо?

Журналістика – діяльність зі збору, обробки та розповсюдження інформації за допомогою ЗМІ. Журналістика інституційно є частиною засобів масової інформації, тобто входить в багатофункціональні інститути суспільства, такі, як преса, телебачення, радіо, інтернет та ін.

Журналістика як наука – система художніх, культурологічних, історичних, соціологічних та інших дисциплін, що охоплює повний цикл створення і управління практичною журналістикою в суспільстві, її впливу на зміни суспільних процесів.

Частина дослідників вважає, що існують два основних напрямки журналістики – журналістика дослідження і журналістика розслідування. Журналіст-дослідник, як правило, працює з відкритими (доступними) джерелами інформації, а в розслідуванні журналіст вторгається в область закритої (недоступною) інформації. Відповідно методики роботи в тому і іншому напрямах різні.

У демократичних країнах журналістів-розслідувачів прийнято називати «ланцюговими псами демократії» або «розгрібачами бруду». Біполярний підхід до напрямів журналістики сьогодні заперечується і визнається спрощеним.

Вище передане дослівне трактування з Вікіпедії, яка не є найнадійнішим джерелом, але, мабуть, одним з більш-менш релевантних для пояснення цієї  площини. Тепер розглянемо проявлення журналістики на практиці, а саме чудо-явище – «сучасну українську журналістику».

«До явища – «сучасна українська журналістика» дуже багато питань. Сотні українських вузів на факультетах журналістики за незрозумілими і давно застарілими лекалами готують абсолютно однакові і ні до чого не готові кадри … Такі випускники-журналісти часто погано освічені, не вміють працювати з інформацією, перевіряти її, і частіше самі і стають розповсюджувачами фейків.

А тепер уявіть таку ситуацію: ви – бізнесмен, політик, громадський діяч, і конкуренти почали проти вас інформаційну війну. Інтернет-простір заполонили дискредитуючі вашу гідність матеріали. Що ви будете робити? Як діяти, кого шукати? Які фахівці можуть впоратися з такою ситуацією, щоб відбити атаку? Журналісти, описані вище, які – самі того не знаючи або за вказівкою зверху – могли «розганяти» фейки про вас? Маю великі сумніви», – зазначив Сергій Новохацький, член НСЄЖ і головний редактор видання «Who is who».

Адже дійсно, сучасні реалії щодо журналістики саме так і виглядають в більшості своїй. Але, куди важливіше питання, як боротися людині, яка не обгрунтовано стала об’єктом обливання брудом в соцмережах і на десятках, а то і сотнях сайтів. І перше, що спадає на думку середньостатистичній людині – звернення в поліцію, в суди або в рекламні компанії, щоб якимось чином затьмарити хмару негативної інформації в мережі інтернет. Про кожного з них ми розповімо далі.

А поки запитайте себе: «Траплялося вам поняття «контржурналістіка»?

Ну, а поки ви думаєте, торкнемося не менше важливого поняття, хто такий «журналіст» і зовсім. Адже, сьогодні нерідко блогерів плутають з журналістами, людей із журналістськими посвідченнями приймають за журналістів, фейковий сайти, які не мають реєстрації приймають за офіційні ЗМІ.

Чи не замислювалися ви, чим журналіст відрізняється від людини з посвідченням журналіста?

«70% інформації, яку ви спостерігаєте в соціальних мережах і на сайтах, ніякого відношення до ЗМІ не має. Але вони оформлені так, щоб аудиторія вважала, що це спеціально зареєстроване ЗМІ. У чому ж проблема взяти і насправді зареєструватися? Справа в тому, що притягнути до відповідальності ресурс у вигляді сторінки на Facebook або лише односторінковий сайт буде складно.

Згідно із законодавством України, журналіст – це людина, яка працює за трудовим договором або за цивільно-правовим договором у ЗМІ. Звідси виникає, що у сторінки в Facebook, яка позиціонує себе як ЗМІ, згідно із законом, ніяких журналістів бути не може», – зазначає адвокат, журналіст Ольга Панченко.

Тепер спробуйте вбити в Google поняття «контржурналістіка» або «що робити з такими, що дискредитують статтями?» Нічого конструктивного по запиту ви не знайдете. Найімовірніше, причина в тому, що більшість жертв або йдуть в глуху оборону, або звертаються за порятунком до маркетингових і рекламних агентств. А вони про такі речі розповсюджуватись не люблять, або не хочуть. Воно і зрозуміло…

Послухайте відеанонс на цю тему експерта з інформаційної безпеки, журналіста Андрія Францева:

Тепер же повернемося до поняття «Контржурналістіка». На думку Сергія Новохацького: «контржурналіст» – це свого роду професія майбутнього:

«Контржурналістіка – це сукупність методик, застосовуваних з метою локалізації та нейтралізації дискредитуючої інформації, а також превентивних дій по недопущенню виходу таких матеріалів. Якщо такий матеріал уже вийшов, то це робота з наслідками: локалізувати і нейтралізувати. Але вищий рівень контржурналістікі – це превентивні дії щодо запобігання виходу таких матеріалів в принципі.

Надзавдання контржурналістікі – це формування або коригування необхідної громадської думки стосовно особи, організації або явища».

Все вищеописане буде розкрито в ході зустрічі в Києві 1-го квітня 2021. На зустрічі планується детально розглянути нинішній стан української журналістики, розглянути помилки, які допускаються під час оборони від інформаційних атак, а також будуть озвучені деякі способи і методи їх нейтралізації.

Детальніше на сайті: https://cj.academy-apsi.com

Зустріч пройде під патронажем: European Academy of Sciences of Ukraine, Independent Union of European journalists. Ініціатором зустрічі виступає: Академія APSI. Медіа-партнер: Who is Who.

 

Автор Мирослав Бекчив

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *